Баріста - кав'яр, гоголь-моголь - яйкун, бабл-ті - булькочай: українізуємо чужизми

22 Грудня 2015, 14:33

Баріста, дедлайн, селфі, руфер, чізкейк та чимало інших слів зараз все частіше можна почути уст українців. Часто вони ставлять у глухий кут людей, які вперше їх чують, змушуючи здогадуватись, що б то значило, часом - викликають роздратування, а часто просто сміх, надто коли їх звучання є комічним для українців. Ці слова – часто лише данина моді, яка стосується не лише одягу, а охоплює чи не всі сфери нашого життя. Деякі з цих слів мають всі шанси з часом прижитись у нашій мові, як чимало слів, якими ми користуємось уже кілька сторіч, так, начебто вони є суто українськими. Однак більшість з них, вважають філологи, таки засмічують мову.

Кілька місяців тому група львівських філологів та комп’ютерників задумались над цією проблемою у результаті чого виник проект http://slovotvir.org.ua/, де кожен охочий може додати запозичене слово, яке йому не подобається, ну а інші відвідувачі – підібрати йому відповідники, визначивши найпопулярніший серед них. Отож про такі слова, зокрема в галузі кулінарії та ресторанної справи розмовляємо з одним з ініціаторів цього сайту, кандидатом філологічних наук Ігорем Ціхоцьким. 

Пане Ігоре, а наскільки серйозною є проблема запозичень в українській мові? Наскільки наша мова засмічена такими словами?

Такої статистики я не зустрічав, однак серед філологів вважається, що коли 10% слів мають іншомовне походження, то мова перебуває у загрозливому становищі. Натомість у нас цей показник складає 40, а той всі 50%. Зрештою словник 1980 року нараховував 140000 слів, натомість останні видання нараховують вже 250000 слів, і в основному цей припіст відбувся за рахунок запозичень, причому майже повністю – з англійської. Найбільш засміченими чужизмами є термінологія, надто в сфері менеджменту, бізнесу, комп’ютерних технологій.

Звісно, ми не плануємо замінювати усі такі слова – це нереально, та й не потрібно. Адже є слова, які мають давню, часом кілька столітню історію, тож мінярои їх немає жодного сенсу. Так само, як і слова, які позначають етнографічні поняття. Наприклад у кулінарії є дуже багато слів, які пов’язані з французькою та італійською кухнями.

Нам йдеться про слова-паразити, які варто і потрібно замінювати. У лінгвістиці вони називаються по різному: базвордами, етранжизмами, варваризмами. Ще один термін на їх позначення – гламурна лексика. Ці слова не засвоєні в повній мірі українською мовою, часто вони з’являються, оскільки на них є мода.

Якщо переглянути ваш сайт, то можна помітити, що чимало варіантів відповідників люди додають так би мовити «по приколу»… Напевне тому там трапляється багато кумедних слів.

Це типовий народний словник, адже кожна людина може зайти і запропонувати свій варіант. Саме тому його доводиться періодично чистити. Люди й справді заходять на цей сайт по приколу, однак нічого поганого в тому немає. Ну а з таких кумедних варіантів, які набрали багато голосів можу згадати слово «топлес», яке наші користувачі пропонують замінити на «голіциць», або ж гоголь-моголь – його пропонується замінити на «яйкун».

Зараз у нас накопичилась чимала база слів, тож за півроку плануємо змінити його структуру та створити комісію з філологів, яка відбтиратиме найвдаліші варіанти слів. Також хочемо створити комп’ютерну програму, яка б очищувала текст пропонуючи користувачам українські відповідники.

Ну а звідки брати українські відповідники?

Це можуть бути діалектні слова, або ж забуті слова, які використовувались до ІІ Світової війни. Це також може бути калькування, врешті люди користуючись власним почуттям мови можуть підбирати українські слова. Наприклад, завиванець може бути замінником одразу для двох іншомовних слів – врап та струдель.

Зараз дуже популярним у ресторанному бізнесі стало слово баріста, йому можна знайти український відповідник?

Воно також потрапило до нашого реєстру, а це значить, що воно когось не влаштовує. Зауважу, що з лінгвістичної точки зору воно не відповідає природі української мови. Його пропонують замінити на кав’яр. Так само наші читачі пропонують замінити слово бармен, хоча воно функціонує є 80-х років, у той час як баріста в українській мові має 1-2 роки. Щоправда заміна терміну «бармен» на «шинквасник» на мою думку не зовсім вдала, але за це проголосували люди.

Такі слова потрапляють в українську мову для того, щоб зацікавити потенційного покупця. Якщо ви заходите в бар, то в кого вам буде цікавіше купити каву – у бармена чи у баріста? Хто такий бармен ви знаєте, натомість баріста – ні, тому підсвідомо хочете на нього подивитись, окрім того думаєте, що у барісти кава смачніша. 

До речі, кав’яр так само буде приваблювати своєю новизною. Звісно, тут є своя галицька особливість, адже діалектно кав’яр – це ікра, тож це будуть слова-омоніми.

І не треба перейматись, що пропоновані відповідники є кумедними. Наприклад пропонований відповідник до «бабл-ті» - «булько-чай». Ви смієтесь з булько-чаю, а хіба бабл-ті не є кумедним словом? Люди просто експериментують, приколюються, однак якщо якесь слово часто повторювати, то воно перестане бути смішним.

Люди приколюються, а далі? А далі воно має практичне застосування? Ці слова мають шанс на вжиток поза межами вашого сайту?

Є ресторанні мережі, які шукають оригінальну термінологію для своїх страв. Наприклад, у мережі ресторанів «Фест» меню називають стравосписом. Окрім того у них є чимало слів, де вони вживають українські відповідники. Я не знаю, яким чином вони їх підбирають – шукають у нашому реєстрі, чи в якийсь інший спосіб. Але це є хороший маркетинговий хід для того, щоб зробити заклад більш колоритним. До речі, слово «стравопис» було у словниках 30-х років. І зараз чимало таких слів повертаються до активного вжитку, хоча тоді, у період українізації вони, можливо, звучали кумедно.

Такі замінники чужизмам закріпляються в активній мові, наприклад комп’ютерний застосунок замість комп’ютерна програма. Чи реп’яшки замість куки. Або ж вухо чи равлик, які замінили російське «собачка». Це називається політикою мовного пуризму, вона особливо поширена у Чехії, де здійснюється вже майже 90 років. Завдяки цьому чеська мова майже не має іншомовних слів. У нас, правда, є інша величезна проблема, коли майже половина населення не говорить взагалі українською, коли треба рятуватись від засилля російської мови.

Однак іноді ти не можеш зрозуміти навіть значення слова, яке вжито, приміром, у рекламі.

Однак ви це слово побачили і воно вас зацікавило. Наприклад зараз у рекламі часто вживається слово аутлет, яке позначає звичну всім нам гартівню. Однак на гартівню керамічної плитки ніхто не зверне уваги, натомість аутлет керамічної плитки запам’ятовується, це є гарна, як то кажуть замануха яка насправді позначає банальну річ. Якщо поруч продається за одну ціну айс-крім та морозиво, то покупець обере перше, бо думає, що той напевне смачніший. Адже людина шукає екзотичне, те, чого вона не знає. І таким часто є глазур – це не лише одяг, але й мова, взагалі це психологічна проблема. Людина намагається з банальних речей зробити щось незвичайне – це є естетика постмодернізму і вона охоплює все наше життя.

Проектом Словотвір зібрано чималу базу популярних іншомовних слів та їх українських відповідників у різних сферах. Отож ми пропонуємо нашим читачам найцікавіші, на нашу думку кулінарні та ресторанні терміни та їх українські відповідники. Можливо деякі з них видадуться кумедними, а деякі стануть цікавими ідеями для рестораторів і знайдуть своє застосування у меню чи то пак стравосписах львівських закладів.

 

Арт-кафе

Мистецька кав’ярня

Бабл-ті

Булькочай

Багет

Французький батон

Баріста

Кав’яр

Бармен

Шинквасник

Блендер

Подрібнювач

Вран

Завиванець

Гамбургер

Канапка

Гоголь-моголь

Яйкун

Дегустатор

Смакопроб

Десерт

Заїдка

Джигер

Мірниця

Донат

Пундик

Еклер

Кецик

Еспресо

Чава (від слова чавити)

Кейтеринг

Виїзне кафе

Кендібар

Ласий стіл

Кетчуп

Помідорник

Коктейль

Збовтень

Кофі-пойнт

Кав’янка

Крепс

Налисник

Ланч-бокс

Хрум-пак

Лате

Молокава

Лате-арт

Кавопис

лонґ-дрінк

Ціди-смоктайка

мадлер

Товкачик

маршмелов

Зефірка

Мафін

Кекс

Меню

Стравопис

Милкшейк

Молочна мішанка

Мультикукер

Різноварка

Паб

Корчма

Панкейк

Млинці

Паста

Тістовина

Попкорн

Баранці (бахканні)

Пресерва

Закрутка

Світшоп

Цукерня

Серейтор

Хвилькоріз

Слайд

Зрізок

слоукукер

Довговарник

смузі

Густосік

Снек

Згамка

Спред

Помазанка

Стейк

Смажень

Струдель

Завиванець

Су-шеф

Кухарчук

Тостер

Грінківниця

Файн-стрейнер

Щільниця

Флейр-бармен

Цирк-шинкар

Фрапучино

Льодокава

Френч-прес

Чаварник

Фреш

свіжосік

Фуд-арт

харчотвір

Фуд-корт

їдалище

Чизкейк

Сирник

Чипси

Скиблики

Олександр Сирцов

Коментарі (0)

    Коментувати

    Ім'я*
    Коментар*
    Код*
      

    Думки експертів

    Особистості

    Леся Медведюк (Григорович)

    Кухар проектів: ресторан «Горобина» (смт. Брюховичі), спорт-кафе «Корнер», ресторан «Кактус», ресторан «Fashion Club». Переможець конкурсу кухарів "Львівська пательня" - 2008.

    Новини партнерів

    МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов